Oсобливості побудови лексико-фразеологічного поля гіпоконцепту «неприродна смерть» у сучасній німецькій мові.

Автор(и)

  • O. S. Dzherikh Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2075-2970.2019.38.4

Ключові слова:

гіпоконцепт, когнітивна картина світу, номінативне поле, лінгвопростір, категорія рефлексивності

Анотація

У статті досліджуються фрагменти німецької мовної та когнітивної картини світу, яка відображає роль універсального гіпоконцепту «Неприродна смерть» та особливості його сприйняття німецькомовним суспільством. На підставі аналізу лексичних та фразеологічних одиниць, які репрезентують гіпоконцепт, було проведено класифікацію за допомогою компонентного аналізу та виявлено неоднорідність досліджуваного гіпоконцепту. У ході аналізу емпіричного матеріалу було встановлено, що неприродна смерть вербалізується у мовній площині в лексико-фразеологічних одиницях, які можна об’єднати за спільними семантичними компонентами в групи «вбивство», «самогубство» та «нещасний випадок». Також були виявлені диференційні семи, що дозволило більш детально охарактеризувати групу «вбивство», взявши до уваги такі параметри, як мета вбивства, масовість, методи та способи здійснення злочину. Проведене дослідження засвідчило, що більшість мовних засобів, які репрезентують поняття самогубства в німецькій мові, представлена за допомогою категорії рефлексивності.

Слід відзначити, що аналіз лексикографічних джерел уможливив побудувати номінативне поле та охарактеризувати актуалізацію гіпоконцепту «Неприродна смерть» за такими ознаками, як методи, мета, масовість навмисного вбивства, методи та види самогубства та нещасних випадків. Щільність номінативного поля засвідчує значущість цього концепту в німецькому лінгвопросторі та вказує на небайдужість німецького етносу щодо виявів насильства. Наявні також фразеологічні та лексичні одиниці у ролі евфемізмів, до яких зазвичай вдаються носії німецької мови при зверненні до таких явищ, як злочинність, вбивство, смерть, моральні та фізичні вади.

Біографія автора

O. S. Dzherikh, Донецький національний університет імені Василя Стуса

старший викладач кафедри германської філології факультету іноземних мов

Посилання

Binovich, L. (1995). Nemetsko-russkiy frazeologicheskiy slovar. М. : Аkvarium.

Duden: Das große Wörterbuch der deutschen Sprache. Retrieved November 11, 2019 from http://www.duden.de/

Huseva, A. (2008). Osnovy lingvokognitivnogo modelirovaniya leksiko-frazeolohicheskih polei v nemetskom i russkom yazykah: diss … d. filol. n. M. : Izdatel’stvo MHOU.

Karasik, V. (2004). Yazykovoi krug: lichnost’, kontsepty, diskurs. M. : Gnozis.

Karaulov, Yu. (1972). Struktura leksiko-semanticheskogo polia. Filologicheskiye nauki. № 1. S. 67

Kobozeva, I. (2000). Lingvisticheskaya semantika. М. : Editorial URSS.

Kocherhan, M. (2006). Osnovy zistavnoho movoznavstva. К. : Akademiya.

Lihachiov, D. (1993). Kontseptosfera russkogo yazyka. Izv. AN. Seriya literatury i yazyka. Т. 52. № 1. S. 3‒9.

Medychna entsyklopediya. Retrieved November 2, 2019 from http://medical-enc.com.ua/

Popova, Z., Sternin, I. (2007). Kontrastivnaya lingvistika. M. : AST “Vostok – Zapad”.

Schemann, H. (2011). Deutsche Idiomatik. Wörterbuch der deutschen Redewendungen im Kontext. Berlin.

Skab, M. (2008). Zakonomirnosti kontseptualizatsiyi ta movnoyi katehoryzatsiyi sakralnoyi sfery. Chernivtsi.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Семантичні й функціонально-прагматичні категорії слова, висловлювання й тексту